"Ранком зимовим діброва мовчала, Наче замерла сумна, Тільки рясним верховіттям шептала Вічно зелена сосна..." Леся Українка

  Частина 1

На календарі зима вже у самому розпалі. Під укриттям з листя та хвої відпочивають трав’янисті та цибулинні рослини, які вже готові радувати нас навесні яскравими квітами. Давно вже стоять без листя дерева. І лише хвойні рослини відтіняють хвоєю голі стовбури дерев та кущів. Тому значення хвойних рослин для експозицій ботанічного саду важко переоцінити, бо вони створюють аспект насаджень, який є декоративним цілий рік. У різні пори року їх поєднання з листопадними деревами, кущами та декоративними трав’янистими рослинами утворюють різноманітні пейзажні композиції.

Зима у ботанічному саду

Колекція хвойних рослин ботанічного саду дуже різноманітна та налічує 108 видів 233 культивари з 16 родів 5 родин. Вона постійно поповнюється новими видами та різноманітними формами шпилькових рослин.

Тому цього разу ми познайомимо вас з частиною з них, з представниками родини Соснові до якої належать модрини, псевдотсуги, сосни, тсуги, ялини та ялиці.

Колекція роду модрина (Larix) в ботанічному саду налічує 10 видів та 4 сорти (модрина американська 'Arethusa Bog', м. європейська 'Puli', м. японська  'Jacobsen' та  'Pendula'). Види походять з Північної Америки (модрина американська (Larix americana)), Європи (модрина європейська (Larix decidua), м. польська (L. polonica)), Сибіру (модрина сибірська (Larix sibirica)), Китаю та Японії (модрина Гмеліна (L. gmelinii), м. японська (L. kaempferi), Кореї (модрина ольгінська різновид корейська (Larix olgensis var. koreana)), Далекого Сходу (модрина ольгінська (L. olgensis), м. камчатська (L. kamtschatica), модрина Сукачова (Larix sukaczewii)).

Модрини у колекції ботанічного саду

Модрина Сукачова

Модрина восени

Модрина європейська 'Puli' 

Модрина японська 'Diana'

Шишки модрини японської

Рід псевдотуга представлено 1 видом (псевдотсуга Мензіса або псевдотсуга тисолиста (Pseudotsuga menziesii)) та 1 різновидом (псевдотсуга Мензіса різновид сиза (Pseudotsuga menziesii var. glauca)), батьківщиною яких є Північна Америка. Особливо декоративними є шишки псевдотсуги Мензиса, у яких покривні луски дуже виступають над насіннєвими.

Псевдотсуга Мензіса різновид сиза

Шишки псевдотсуги Мензіса різновид сиза

Колекція роду сосна (Pinus) в нашому ботанічному саду налічує 27 видів, 4 різновиди та 45 культиварів. Види походять з Північної Америки, Європи, Сибіру, Китаю, Японії та Далекого Сходу. За декоративними якостями культивари сосен для зручності поділені в групи за висотою: від 1 до 2 м (сосна скручена (P. contorta) ‘Asher’, ‛Umbraculifera’, с. білокора (P. leucodermis) ‘Compacta’, с. гірська (P. mugo) ‘Mops’, ‘Variegata’, ‘Winter Gold’, с. дрібноквіткова (P. parviflora) ‘Bonnie Bergmann’, с. кедрова сланка (P. pumila) ‘Glauca’, с. веймутова (P. strobus) ‘Macopin’, с. звичайна (P. sylvestris) ‘Aurea’, ‘Globosa viridis’, ‘Watereri’, с. Тунберга (P. thunbergiana) ‘Ogon’), від 2 до 3 м (сосна рясноквіткова (P. densiflora) ‘Oculus Draconis’, ‘Pendula’, с. чорна (P. nigra) ‘Pyramidalis’, с. дрібноквіткова ‘Glauca’), від 3,5 м (сосна гнучка (P. flexilis) ‘Firmament’, с. веймутова ‘Contorta’, ‘Fastigiata’, ‘Pendula’, с. гімалайська (P. wallichiana) ‘Glauca’); за формою крони: кулеподібна (сосна гірська ‘Mops’, ‘Winter Gold’, с. звичайна ‘Aurea’, ‘Globosa viridis’), пірамідальна чи конічна (сосна скручена ‘Asher’, с. рясноквіткова  ‘Oculus Draconis’, с. гнучка ‘Firmament’, с. білокора ‘Compacta’, с. чорна ‘Pyramidalis’, с. дрібноквіткова ‘Bonnie Bergmann’, ‘Glauca’, с. веймутова ‘Fastigiata’, ‘Macopin’, с. звичайна ‘Watereri’, с. гімалайська ‘Glauca’), плакуча (сосна рясноквіткова ‘Pendula’, с. веймутова ‘Pendula’, с. звичайна ‘Pendula’), зі скрученою хвоєю (сосна веймутова ‘Contorta’), парасолькова (сосна рясноквіткова ‘Umbraculifera’), розпростерта (с. кедрова сланка ‘Glauca’); за відтінком хвої: блакитні – сорти сосни гнучкої, с. дрібноквіткової, с. кедрової сланкої, с. веймутової, с. звичайної, с. гімалайської; жовті – сорти сосни рясноквіткової, с. гірської, с. звичайної, с. Тунберга.

Сосна остиста

Сосна жовта

Сосна жовта скельна

Сосна Паласа 'Aurea'

Сосна Паласа

Сосна веймутова ‘Pendula’

Сосна веймутова ‘Contorta’

Сосна веймутова ‘Fastigiata’

Cосна звичайна ‘Aurea’

Cосна звичайна ‘Pendula’

Шишки сосни Арманда

Сосна дрібноквіткова ‘Bonnie Bergmann’

Сосна білокора ‘Compacta’

Сосна гірська ‘Mops’

Сосна Тунберга ‘Ogon’

Тсуга канадська (Tsuga canadensis) один з 10 видів роду тсуга. Як витікає з назви, вид походить з Канади. Її сорт 'Jeddeloh' привертає увагу подушковидною формою крони та невеликою висотою, до 0,8 м.

Тсуга канадська (фото з Інтернету)

Тсуга канадська 'Jeddeloh' (фото з Інтернету)

Колекція роду ялина (Picea) у ботанічному саду представлена 21 видом та 56 культиварами.

Шишки ялини сизої 

Шишки ялини шорсткої

Культивари видів ялин нашої колекції дуже різноманітні та відрізняються за темпами росту, формою крони, кольором хвої та за іншими декоративними ознаками. Всі вони розподілені за висотою рослин:

Мініатюрні (у дорослому віці сягають висоти близько 1 м): сорти ялини звичайної або європейської (Picea abies) 'Barryi', 'Little Gem', 'Repens Gold', 'Waldbrund' та ялини сизої або канадської (P. glauca) 'Alberta Globe', 'Blue Planet', 'Echiniformis', а також ялини чорної (P. mariana) 'Pumila'.

Ялина звичайна  'Little Gem'

Ялина сиза 'Alberta Globe'

Низькорослі (у дорослому віці близько 2 м): ялина звичайна 'Maxwellii' та 'Nidiformis', я. сиза 'Caerulea Nana', 'Conica', 'Sander's Blue', я. чорна 'Nana', я. сербська (P. omorica) 'Nana', я. колюча (P. pungens) 'Globosa Glauca'.

Ялина звичайна 'Nidiformis'

Ялина сиза 'Caerulea Nana'

Ялина сиза 'Conica'

Ялина колюча 'Globosa Glauca'

Середньорослі: ялина звичайна - 'Acrocona', 'Finedonensis', 'Inversa', 'Pendula', 'Rydal', я. колюча - 'Drayer', 'Endtz', 'Eric Frahm', 'Fat Albert', 'Glauca Pendula', 'Iseli Fastigiata' та 'Koster'.

Ялина звичайна 'Acrocona'

Ялина звичайна 'Rydal'

Ялина звичайна 'Aurea'

Ялина звичайна 'Finedonensis' 

Ялина колюча 'Endtz'

Ялина колюча 'Eric Frahm'

Високі: ялина звичайна: 'Columnaris', 'Viminalis', 'Virgata'; я. Енгельмана (P. engelmannii) 'Glauca', я. сибірська (P. obovata): 'Caerulea', 'Longifolia', я. сербська 'Pendula'.

Ялдина сибірська 'Caerulea'

Дуже цікаві культивари, які розподілені за формою крони. З плакучою формою – ялина звичайна 'Inversa' та 'Pendula', я. сербська 'Pendula', я. колюча 'Glauca Pendula'. З кулястою, закругленою або розпростертою – ялиниа звичайна: 'Barryi', 'Little Gem', 'Maxwellii', 'Nidiformis' та 'Repens Gold', ялина сиза: 'Alberta Globe', 'Blue Planet' та 'Echiniformis', я. чорна 'Nana' та 'Pumila', я. колюча 'Globosa Glauca'. Інші культивари мають пірамідальну форму крони, вужчу або ширшу. За кольором хвої виділена група сортів з її жовтим відтінком: ялина звичайна: 'Aurea', 'Finedonensis' та 'Repens Gold'. Різні відтінки блакитного має хвоя культиварів ялини колючої, ялини сизої 'Blue Planet', 'Caerulea Nana', 'Sander's Blue', я. сибирської 'Caerulea' та 'Longifolia', я. Енгельмана 'Glauca'. Молоді пагони яскраво-пурпурового кольору у ялини звичайної 'Rydal'. Інші сорти мають хвою різних відтінків зеленого кольору.

Ялина звичайна 'Pendula'

Ялина звичайна 'Repens Gold'

Ялина двоколірна 'Prostrata'

Ялина чорна 'Pumila'

Ялина колюча 'Pendula'

Колекція роду ялиця (Abies) налічує 21 вид та 16 культиварів. Хвоя у ялиць плоска, навіть, можна сказати, м’яка, знизу з двома білими смужками. Молоді шишки дуже декоративні. Вони можуть бути червоні, яскраво-блакитні, сизуваті тощо. А стиглих шишок ви не знайдете під деревом. Шишки у них ростуть вгору і розпадаються ще на деревах після дозрівання насіння, залишаючи після себе стрижні, що стирчать.

Види ялиць колекції ботанічного саду походять з різних частин Земної кулі. Є види з Північної Америки (ялиця аризонська (Abies arizonica), я. бальзамічна (A. balsamea), я. одноколірна (A. concolor), я. велика (A. grandis), я. пухнастонасінна (A. lasiocarpa), я. Лоу (A. lowiana)), Європи (ялиця біла (A. alba), я. македонська (A. borisiiregis), я. грецька (A. cephalonica)), Малої Азії (ялиця Нордмана або кавказька  (A. nordmanniana), я. турецька (A. bornmuelleriana)), Далекого Сходу (ялиця білокора або бруньколуската (A. nephrolepis), я. сахалінська (A. sachalinensis), я. Майра (A. sachalinensis var. mayriana), я. сибірська (A. sibirica)), Східної Азії (ялиця Віча (A. veitchii), я. мінська (A. recurvata), я. корейська (A. koreana), я. Нікко або рівнолуската (A. homolepis), я. цільнолиста (A. holophylla), я. шенсійська (A. chensiensis)).

Ялиця корейська

Шишки ялиці корейської

Ялиця біла

Ялиця македонська

Ялиця грецька

Шишки ялиці грецької

Ялиця шенсійська

Шишки ялиці шенсійської

Ялиця одноколірна

Шишки ялиці великої

Шишки ялиці цільнолистої

Шишки ялиці мінської

Шишки ялиці Майра

Шишки ялиці корейської 'Silberlocke'

Шишки ялиці Нордмана 'Pendula'

Сорти ялиці відрізняються за формою росту (низкорослі: ялиця бальзамічна 'Hudsoniana' та 'Nana', я. одноколірна 'Archers Dwarf' та ‘Nana Domschke’, я. пухнастонасінна 'Compacta'; пірамідальні: ялиця біла 'Pyramidalis', колоновидні: я. одноколірна 'Fastigiata'), формою крони (плакучі: ялиця Віча 'Pendula', ялиця Нордмана 'Pendula'; розпростерті: я. Нікко або рівнолуската 'Prostrata'), забарвленням хвої (фіолетові: я. одноколірна 'Violaceae'; жовті: я. одноколірна 'Wintergold', я. корейська 'Golden Glow', я. Нордмана 'Aurea' та 'Midwinter Gold').

Використання всіх цих рослин окремо чи в композиціях з іншими рослинами дає можливість значно підвищити декоративну цінність експозицій у будь-яку пору року.

Рослини восени

Рослини узимку