Ботанічні символи України

 

Якось так склалось, що наші дописи з великою кількістю авторських зображень з року в рік йдуть по сезонах, коли ми віртуальними стежками ведемо пошановувачів рослин колекціями ботанічного саду. Але майже рік тому підступна війна внесла свої корективи в наше щасливе життя, змінивши його і наше буття у ботанічному саду.

Колективу ботанічного саду вдалося зберегти основні колекційні фонди рослин, у тому числі й завдяки підтримці закордонних колег та колег з ботанічних установ України. Першими відгукнулись та підтримали співробітників нашого ботанічного саду колеги зі Сполучених Штатів Америки, Японії, Великобританії. Величезна їм всім подяка та велика повага. Окремо дякуємо друзям з Канади (місто Едмонтон) за допомогу в створенні цього допису - Музею Ліґі українських католицьких жінок Канади (Альберта) (Ukrainian Catholic Women's League of Canada (Alberta)) за плідну співпрацю та люб’язно надані світлини артефактів, а саме кураторці музею пані Надії Цинцар. Всі фото зроблені Світланою Кухаренко, а вишиті речі є власністю музею.

 Ідея використати тему де рослини є символами України належить колегам з ботанічного саду Чернівецького національного університету. Вони розробили нову для їх саду екскурсію. Ми ж вирішили розвинути тему на сторінках сайту нашого ботанічного саду.

Для цього допису ми обрали такі рослини: барвінок, волошка, калина, соняшник, мак, верба, дуб, тополя, троянда, вишня, фіалки, чорнобривці, хміль та мальва. Звісно, що це тільки частина рослин, які нерозривно пов’язані з Україною, нашим народом, які згадуються у легендах та піснях, які віками використовуються людьми для прикрашання домівок, вирощуються біля хат, мотиви та зображення цих рослин використовуються у прикладному мистецтві.

Звісно, що  ця тема дуже об’ємна і важко розповісти про всі рослини одразу, не випустивши чогось важливого. Тому ми маємо прохання до наших шановних читачів не судити нас суворо, а звертатися з зауваженнями та пропозиціями. А ми залюбки врахуємо усі зауваження та побажання і будемо співпрацювати з вами.

Барвінок (Vinca) – рід трав’янистих багаторічників, який відноситься до родини кутрові (Apocynaceae). Розповсюджений  у Європі, Північній Африці і Передній Азії. Назва рослини походить від трансформованого латинського «pervinca» – обвивати, оплітати. У колекції  ботанічного саду культивуються три види: барвінок трав'яний (Vinca herbacea), барвінок  малий (V. minor) та барвінок великий (V. major) та їх сорти (10 та 1 відповідно). Барвінок великий є менш морозостійким, у малосніжні та морозні зими він може втрачати надземну частину, яка навесні відновлюється від кореневища. Рослина отруйна,  використовується в медицині.

Барвінок  малий 'Bowles'

Барвінок  малий 'Illumination'

Барвінок  малий 'Alba'

Барвінок широко представлений в українському фольклорі. Ця рослина є символом життя, пам’яті про померлих, взаємозв'язку смерті і життя та його продовження, дівоцтва, незайманості, цнотливості, чоловічого начала, молодого козака. Тому квітки рослини часто використовувалися у весільних обрядах, були присутні у образотворчому мистецтві.

Кабат із села Сарни Львівської області, Яворівського району. Вишивала Ева Том'юк. З колекції Еви Том'юк.

Назва цієї рослини присутня і в український  літературі. Так, псевдонім Ганна Барвінок належить український письменниці Шевченкової доби – Олександрі Михайлівни Білозерський-Куліш, дружині Пантелеймона Куліша.

Перу українського письменника Богдана Чалого  належать декілька віршованих казок про Барвінка, його подругу Ромашку та коника Дзвоника. За казку «Барвінок і весна» автор отримав почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена.

Хто ж не знає українську народну пісню:

Несе Галя воду
Коромисло гнеться
За нею Іванко
Як барвінок, в'ється…

Волошка (Centaurea) – це рід однорічних та багаторічних трав’янистих рослин з родини айстрові (Asteraceae). Розповсюджені у помірних та субтропічних регіонах Європи, Азії, Північної Афріки, Америки. Рід названо на честь кентавра Хірона  від грецького «kentaurion». Українська назва цієї рослини, можливо, пов’язана з зовнішністю чашечки, яка дуже опушена. Багато видів є декоративними, також волошки є медоносними рослинами. У колекції культивується 14 видів та 4 сорти. Рослини використовуються як декоративні та у народній медицині, як лікарські.

Волошка синя та мак

Волошка гірська

Волошка Талієва

В український культурі волошка є символом простоти і ніжності, є неодмінною прикрасою вінків, оселі і, звісно, є невід’ємним елементом вишивки.

Жіноча бавовняна сорочка, м. Косів.
З колекції родини Базюк. 

Волошки в синій вазі.
Марія Приймаченко
(https://skripnikmarina.ucoz.ua/photo/kartini_m_prijmachenko/kartini_mariji_prijmachenko/voloshki_v_sinij_vazi_1962/8-0-232)

Звісно, що часто оспівують цю рослину і в український літературі.

Жита з волошками, і луки, і гаї,

І всі розкоші весняні,

Всю вроду, всю красу безкраю —

Як втілити її, не знаю,

В слова, в пісні мої.

                Олександр  Олесь

Калина (Viburnum) – рід деревних рослин родини калинові (Viburnaceae). Цю назву рід отримав від римської назви калини гордовини. Розповсюджені в помірній та субтропічній зонах  Північної півкулі, особливо у Східній Азії та Сході Північної Америки. Це листопадні та вічнозелені дерева або кущі. Багато видів вологолюбні. Рослини декоративні, мають гарне листя, чисельні суцвіття та яскраві плоди. Плоди деяких видів їстівні, можуть також використовуватися для приготування сиропів та морсів. Окремі частини рослин використовуються у медицині. У ботанічному саду культивується 10 видів та 3 сорти калини.

Калина звичайна 'Boule-de-Neig'

Калина звичайна
 (ttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/c/cd/Viburnum_opulus_OM25.JPG)

Калина гордовина 'Aureovariegata'

Плоди калини звичайної
(https://www.ogorodnik.com/articles/nasha-kalyna-solodsha-nizh-malyna)

Ця рослина символізує красу, материнство, родинні цінності, зв’язок матері та дітей. Здавна гілками калини прикрашали домівки, грона калини обов’язковий елемент у вишивці, розписах печей, гончарних виробів, писанках.

Саме образ калини як символ Батьківщини використано у гімні сечових стрільців:

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Жіноча сорочка з домотканого льону. Львівщина.

І сьогодні, під час російської агресії, ця пісня лунає з просторів Інтернету та засобів мовлення, як гімн незламності України у боротьбі за свою незалежність. https://www.youtube.com/watch?v=SCGhRdgtidM

Напевно всі знають народне прислів’я: Без верби та калини нема України.

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Тарас Григорович Шевченко

 

Ой калино, калино!

Білий лагідний цвіт.

Ой дівчино, дівчино

Вісімнадцяти літ!

Володимир Даник

Соняшник (Helianthus) – рід рослин родини айстрові (Asteraceae). Походить із Північної Америки, долини Міссісіпі. Назву рослина отримала за здатність повертати суцвіття за сонцем протягом дня. Назва походить від двох грецьких слів «helios» - сонце та «anthos» - квітка. Окрім утилітарної функції ця рослина на Батьківщині вшановувалась індіанцями, як священна. У XVI сторіччі соняшник було привезено іспанцями до Європи. Вперше цю рослину, як декоративну, експонували у ботанічному саду Мадриду. В нашій колекції зараз 2 види 3 сорти соняшника.

Соняшник звичайний 'Ring of Fire'

Соняшник звичайний 'Giant Sungold'

Соняшник звичайний 'Velvet Queen'

За декілька сторіч соняшник став не тільки однією із головних сільськогосподарських та технічних рослин, а також і одним з символів України. Він символізує сонце, працю й достаток. Кабінет Міністрів України визначив соняшник символом Дня пам’яті захисників України, який ми відзначаємо 29 серпня, бо саме на соняшникових полях у 2014 році полягло багато українських воїнів.

Присутня ця рослина і на багатьох картинах відомої української художниці Марії Приймаченко.

Соняшник життя. Марія Приймаченко
 (https://skripnikmarina.ucoz.ua/photo/kartini_m_prijmachenko/kartini_mariji_prijmachenko/sonjashnik_zhittja_1963/8-0-231)

Не забули образ цієї рослини і в українських літературних колах. Так, відомого українського письменника Михайла Михайловича Коцюбинського називали то Солнцепоклонником, то Соняхом. 

«Баладу про соняшник» створив український поет-шестидесятник Іван Деркач

В соняшника були руки і ноги,

Було тіло, шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу,

і рвав у пазуху гнилиці,

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.

Мак (Papaver) – рід однорічних та багаторічних трав’янистих рослин з родини макових (Papaveraceae), які мають великі червоні, рожеві, білі квітки. У природі зустрічаються в помірних та субтропічних зонах Середньої та Південної Європи, Азії, Австралії, зростає, як правило, у посушливих місцях – степах, напівпустелях, пустелях тощо. Багато видів є бур’янами. Всі рослини містять молочний сік. Вірогідно, рослина отримала свою назву від латинського «papaver» або грецького «pavos» – молоко. Здавна представники цього роду використовувались людством як декоративні, їстівні рослини. В багатьох країнах вирощують мак снодійний (Papaver somniferum) для отримання ліків та наркотичних речовин. В історії людства відомі навіть опіумні війни. У колекції ботанічного саду університету зараз не вирощують мак снодійний, але вирощують інші види та сорти маку (4 види 5 сортів), які не містять наркотичних речовин.

Мак східний форма махрова

Мак східний форма біла

Мак східний 

В українській міфології мак має різноманітну символіку (безкінечність життя, сон, оберіг від нечистої сили, кров тощо) та є присутнім у візерунках, що прикрашають хати, хатнє приладдя, є елементами вишивки.

Корсетка з чорного велюру. З колекції Анни Прими.
Зроблена у Львові (кінець 1920х-початок 1930х)

У народній творчості квітки маку ростуть на місці загибелі козаків. Так, Михайло Панасович Стельмах переповів ці легенди у поезії «Мак цвіте»:

"Пропав козак! Загинув Мак!" —

Ординці кинулись до нього.

Козак на них поглянув строго:

"Ні, не загинув я, кати,

Поміж людьми мені цвісти!"

Кати підводять вгору зброю:

"Твій цвіт, життя вже за тобою,

Козаче, зробимо отак:

Шаблями скришимо на мак..."

Ординці воїна скришили,

На землю впало тіло біле

І, наче зерно, проросло,

А влітку маком зацвіло...

Червоний мак також є символом пам’яті жертв усіх військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року.

Верба (Salix) – рід дерев та кущів родини вербові (Salicaceae). Розповсюджені в основному в бореальних областях у Північній Півкулі. Назва роду походить від кельтського «sal» - біля і  «lix» - вода. Відрізняються за формою крони, яка може бути широкою, шатроподібною, пірамідальною тощо. Людство здавна використовує цю рослину у різних галузях господарства. Це і бджільництво, і медицина, і фарбування, фітомеліорація, декоративне садівництво, плетіння тощо. В нашій країні здавна широко використовуються плетені з верби предмети побуту. У ботанічному саду культивується 10 видів 2 сорти.

Верба біла плакуча

Цвітіння верби

Інсталяція у нашому ботанічному саду

Верба є священним деревом в Україні, яке символізує жінку, її материнство. Навіть християнське свято, вшанування в'їзду Ісуса Христа в Єрусалим, називається Вербною неділею. В нашій країні використовують гілки верби у різних обрядових дійствах, присутня згадка про цю рослину в колядках, весільних піснях, замовляннях тощо.

На скільки важлива ця рослина для українців свідчить історія 147-річної верби, яку посадив Т.Г. Шевченко під час заслання до Казахстану.

Верба, яку посадив Т.Г. Шевченко. Казахстан.
(https://irpen.net.ua/images/Irpen/shevchenkodr-2.jpg)

Образ верби використовується широко в українській літературі. Наприклад, у «Лісовій Пісні» Лесі Українки, а також у сучасній поезії.

Біля яру, біля стежки

одягла верба сережки.

Ліна Костенко

Дуб (Quercus) – дерево, що відноситься до родини букових (Fagaceae). Природний ареал розташований у помірних та субтропічних областях Північної півкулі.  Назва роду походить від кельтського «quer» - гарний і  «cuez» - дерево. Це можуть бути кремезні розлогі дерева, які живуть досить довго. Розповсюджений майже на всій території України. У цього дерева міцна та гнучка деревина, яку широко використовують при виготовленні меблів. Рослина містить багато дубильних речовин. В колекції саду вирощується 15 видів та 8 сортів.

Алея 200-річних дубів у Каразінському ботанічному саду

В українському фольклорі дуб згадується ще з часів язичництва. У піснях та казках дуб символізує незламність народного духу. Листя дубу часто зустрічаються в орнаментах вишивки та писанок.

Серветка з льону.

Сукня. Вишивала Ева Том'юк. З колекції Еви Том'юк.

Найстаріший дуб віком біля 1300 років зростає у Закарпатті. У Холодному Яру у Черкаській області росте 1100-річне дерево, яке має назву Дуб Максима Залізняка. Це дерево пов’язують з іменами Богдана Хмельницького, Северина Наливайка, Андрія Журби, Тараса Шевченка.

Серветка з домотканого льону. З колекції Стефанії Байдужої. 

На Хортиці посаджено 2000 дубів з жолудів Запорізького (Козацького, Хортицького) дуба, який вважали священним. З ним пов’язані відомі українці та чисельні легенди. Є навіть повір’я, що поки на Хортиці шумітимуть дуби, доти буде захищена Україна.

Столітні велетні-дуби,

Бувало, в бурю і негоду

Шумлять, дивуючи природу,

І ждуть з піснями боротьби.

Зламав їх вік... Ростуть малі...

І тільки вітер пронесеться,

Вже ліс і труситься, і гнеться,

І просить ласки на землі.

Олександр Олесь.

Далі буде...